logo
DSV
DSV
UA

Ярий ріпак

Захист рослин

При боротьбі з хворобами слід звернути увагу на такі основні небезпечні хвороби, як фомоз і білу гниль (склеротиніоз). Внесення препаратів на основі тебуконазолу або метконазолу (Фолікур, Карамба), запобігає цим хворобам і регулює ріст. Таким чином слід визначати норму витрати, залежно від мети обробки. Проводити обробку з метою регуляції росту, як правило, не потрібно. При нормальному фітосанітарному стані поля можна обмежитися однією обробкою на початку фази бутонізації. Інакше доводиться проводити цілеспрямовано обробку проти фомозу в фазі утворення розетки, і проти білої гнилі в фазі повного цвітіння. Боротьба проти шкідників, як і для озимого ріпаку.

Збір урожаю


На що слід зважати під час збирання ріпаку?
Збір урожаю проводять за повної стиглості зерна в нижній частині рослин. Насіння повинно мати чорний однорідний колір, а стручки мають легко розтиратися в руці. Збирання ріпаку починається з підготовки комбайна. Як додаткове обладнання, на комбайні необхідно встановити ріпаковий стіл або універсальну жатку*, обладнану під ріпак. Без двох бокових ножів для розділення зібрати врожай з малими втратами неможливо.


Ріпакова жатка і поперечний шнек
Першою передумовою для безпроблемного збирання врожаю є гострий ніж. Для чистого зрізу, протирізальні пластини (вкладиші) не по- винні бути круглими, ніж повинен рухатися точно. Шнек у процесі роботи слід налаштовувати вище на 10–15 мм, ніж для збирання врожаю зернових, зазор має становити 25–30 мм. На шнеку потрібно усунути вм’ятини і нерівності і відбалансувати його або при неможливості замінити повністю. Очисну планку позаду шнека перевіряють на наявність пошкоджень і знос. По можливостію, її потрібно перевернути або замінити і встановити якомога ближче до витків шнека.

Зусилля того варті: шнек без деформацій із збільшеним зазором і точно встановлена очисна планка рівномірно подають масу до похилої камери. Так маса менш схильна до намотування і забивання, стебла не викидаються вперед. Втрати насіння на жатці є мінімальними. Зігнуті труби мотовила необхідно відремонтувати або замінити. Погнуті або відсутні пальці граблин мотовила також потрібно замінити. Пальці граблин встановлюються в позицію «тягнути» (трохи нахилені вперед). Якщо мотовило і поперечний шнек в порядку, можна ставити ріпаковий стіл та бічні ножі. Під час встановлення бічних ножів слід приді- лити увагу безпечному розташуванню електропроводки і гідравлічних шлангів на боці приводу. Погано прокладені проводи і шланги в процесі експлуатації можуть бути пошкоджені чи обірвані, що призведе до непотрібних порушень і втрати часу. *Універсальна жатка - не потребує окремо ріпакового стола, має вмонтований висувний стіл.

Підготовка комбайна
Щитки для видалення остюків відводяться. Вмонтований для збирання озимого ячменю додатково оснащений остеломач у коробі потрібно зняти.Решетний стан потрібно щодня очищувати. Ножі подрібнювача особливо якщо стебла ріпаку зелені, повинні бути гострими, їх слід своє- часно замінювати.Найбільшого підвищення продуктивності й найменших втрат під час збирання ріпаку досягають за таких умов:

  • зачекати, доки ріпак справді достигне. Стиглий ріпак за відсутності роси можна збирати також уночі;
  • оптимізувати обмолот і транспортування, щоб сліди від руху техніки були мінімальними;
  • скошувати якомога вище;
  • краще використовувати ширину захвату;
  • якомога бережніше виставити моловило;
  • тримати постійно гострими ножі подрібнювача.

Підготовка ґрунту

Незалежно від типу основного обробітку ґрунту (плужний, безплужний) – особливу увагу треба приділити якості передпосівної підготовки. Поле повинно бути вирівняне, пожнивні рештки якісно зароблені, грунт дрібно-грудкуватої структури, посівне ложе на глибині 2-3 см.

Посів

Посів проводиться при фізіологічній стиглості ґрунту в другій декаді березня – першій декаді квітня, залежно від зони вирощування, коли минула загроза повернення періоду приморозків. Зазвичай оптимальний строк для Центральної частини України наступає 5-15 квітня. У північно-Західній частині - 10-20 квітня. Оптимальна норма для раннього висіву гібридів становить 0,8-1,0 млн. схожих насінин/га, при пізніших строках: 1,1 -1,2 млн. схожих насінин/га. Сівбу проводять на глибину 3-4 см.

Удобрення

Період вегетації ярого ріпаку становить 90-115 днів від сходів до збирання. А період активного споживання елементів живлення – лише 35-40 діб. Тому основна кількість добрив повинна бути внесена до посіву культури. На середніх і тяжких за механічним складом грунтах рекомендується внести 80 кг діючої речовини азоту, і по 15-20 кг фосфору і калію. В середньому це відповідає приблизно 200 кг/га аміачної селітри, яку вносять під першу глибоку культивацію і біля 100-150 кг/га нітроамофоски, що вносяться під передпосівну культивацію або при посіві. На легких грунтах, де існує ризик вимивання азоту, 60% його вно-сять до посіву і 40% під час стеблування ріпаку.

Що стосується азотного живлення, то в умовах стійкого зволоження ефективнішим є дробне внесення за принципом 35%:65%. Перша доза під передпосівну культивацію, друга на початку фази росту стебла. Сумарна кількість азоту повина бути не меншою як 100-120 кг/га діючої речовини. В умовах нестійкого зволоження ефект від дробного внесення є нижчим, тому основна частина азоту (70% повинна вноситись до посіву).

Оптимальна норма передпосівного удобрення - 40-60 кг/га фосфору і калію. Сірку краще вносити до початку росту пагонів з нормою 1 кг/ц запланованого врожаю. Ефективним є позакореневе внесення бору з нормою 200-300 г/га.

Приклад азотного удобрення.
Азотне удобрення проводять в два прийоми: 60-80 кг N/га під посів і 40-50 кг N/га в фазі початку бутонізації. Загальна норма внесення - 4 кг азоту/100 кг насіння.